Старик достал кисет, зачерпнул щепотку махорки, закрутил её плотно в ножку и прикурил.
Затянувшись глубоко старик подошел к окну и стал наблюдать..., как двое, здоровенных как шкафы детин размашисто били интелигентного худого гражданина на другой строне улицы. Один норовил все время попасть гражданину в нос, а другой бил сзади, куда попало. Старик, держа в левой руке дымящую ножку, правую руку сложил пистолетиком указательным пальцем вперед. Поднес руку к носу и прицелился.
- “Кх!”
произнес старик.
- “Кх! Кх!”
После чего он опять медленно сделал глубокую затяжку. Дымок приятно ласкал легкие. В голове кружились приятные воспоминания юности. А худой, интелигентный и избитый гражданин недоумевал. Что же могло такое случится, что оба верзилы, вдруг, не с того, не с сего, свалились замертво на асфальт.
- Чертовщина!
подумал гражданин, и побежал скорее домой...
Комментарий автора: Чего только не увидишь на наших улицах!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
